Цей курс підготовлений Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем», за підтримки проєкту ООН Жінки «Трансформаційні підходи для досягнення ґендерної рівності в Україні», що фінансується Урядом Швеції, та в співпраці з Офісом віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Урядовою уповноваженою з питань ґендерної політики.
А також у співпраці з Фондом Future for Ukraine, юридичним факультетом Вільнюського університету, Центром протидії торгівлі людьми та експлуатації KOPZI.
Україна вже більше чотирьох місяців протистоїть росії у повномасштабному вторгненні останньої на територію України. За цей період часу, як українськими, так і міжнародними організаціями та правоохоронним органами були зафіксовані докази здійснення росією воєнних злочинів, злочинів проти людяності та ознаки злочину геноциду. Одним із таких злочинів є зґвалтування, домагання, сексуальна експлуатація та інші види сексуального насильства пов’язаного з конфліктом, вчинені російськими військовослужбовцями.
Мета цього курсу – дати розуміння українським правозахисникам/цям, представникам/цям правоохоронних органів, суддям, адвокатам/кам що таке СНПК, як захищати потерпілих, окреслити практику притягнення до відповідальності осіб, визнаних винними у здійснені СНПК, у збройних конфліктах, які мали місце в історії. Усі хто візьмуть участь у цьому курсі отримають необхідну базу знань та навичок для роботи із справами СНПК та потерпілими. Вони зможуть ефективніше документувати, розслідувати злочини, будувати лінію захисту потерпілих, а відтак успішно відстоювати їхні інтереси та інтереси України як на міжнародному, так і на національному рівні для досягнення як мінімум справедливості для тих, хто потерпіли від злочинів росії.
для працівників/ць правоохоронних органів, зокрема, поліції, прокуратури, а також суддів, які ведуть розслідування, здійснюють обвинувачення чи судочинство у провадженнях щодо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом
У червні 2022 року ввійшла до списку 12 фіналістів на посаду голови Секретаріату Міжнародного кримінального суду (МКС). Донедавна працювала юридичним радником у відділі юридичної консультації в Офісі Прокурора Міжнародного кримінального суду, де також координувала впровадження політики щодо сексуальних та гендерно-обумовлених злочинів і навчання офіцерів НАТО вищого рангу щодо розслідування, обвинувачення та запобігання сексуальним чи гендерно-обумовленим злочинам у кризових ситуаціях. До МКС працювала у Міжнародному трибуналі щодо Руанди, Спеціальному суді щодо Сьєрра-Леоне, Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини.
Суддя Верховного Суду Белізу, кримінальний відділ, із фокусом, в тому числі, на сексуальних злочинах. Міжнародно-визнана експертка у міжнародному кримінальному та гуманітарному праві з досвідом роботи у розслідуванні, обвинуваченні, судівстві, адвокації та дипломатії, зокрема, у таких інститутах при ООН як Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії, Міжнародний трибунал щодо Руанди. У травні 2022 року приєдналась до Юридичної робочої групи щодо Відповідальності за злочини, вчинені в Україні
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва, суддя-спікерка, тренерка Національної школи суддів України, членкиня Асоціації жінок-юристок «Юрфем».
З 2009 року працювала у чотирьох міжнародних кримінальних судах – Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії, Надзвичайні палати в судах Камбоджі, Спеціалізована прокуратура щодо Косово, Спеціальний трибунал по Лівану. Працювала над аспектами гендерно-обумовленого насильства в рішеннях МКТЮ та Надзвичайних палат, які охоплюють злочини зґвалтування, сексуального насильства, сексуальних домагань та злочинів проти гендерної ідентичності, а також примусового шлюбу. Також здійснювала розслідування гендерно-обумовленого насильства працюючи із слідчими суддями в Камбоджі та прокурорські розслідування в Косово.
юристка-аналітикиня Аналітичного центру ЮрФем
Не можна говорити про права людини, уникаючи прав жінок. Так само як не можна ставити знак “=“ між жінками та чоловіками. Так ми зберігаємо шкідливі упередження, які передаються з покоління в покоління (і нарощуємо нові). Світ постійно змінюється, тому нам слід зважати на потреби і запити усіх. А щоб робити це ефективно, потрібно постійно вчитися.
Так! Це була Академія Правозахисниць, лекція про ЄСПЛ від пані Єви Сушко. Лекторка дуже чітко і доступно розповіла про те, як проходить процес проходження справи за правилами ЄСПЛ: від заповнення формуляру до винесення рішення.
Скільки годин людина не присвячувала б дослідженню і вивченню, наприклад, нормативно-правових актів, це знання не дасть успішного результату без вміння пояснити отриману інформацію простою мовою, без обізнаності в адвокації тих чи інших ідей та без людиноорієнтованого підходу у всьому. Щиро вірю, що ефективне поєднання софт і гард скілів є суперсилою:)
Це можливість вчитися будь-де: в Україні, за кордоном, в потягу і на прогулянці. А також це значно економить час, бо не потрібно скасовувати всі плани на день, щоб відвідати подію.
Експериза і доступність. ЮрФем — це спільнота ерудованих жінок-експерток, кожне слово яких підкріплюється десятком аргументів. А ще це можливість послухати із перших вуст видатних експерток із міжнародного права, фахівчинь із МКС, ООН та інших структур.
Кожен продукт ЮрФем продуманий до найменших деталей, тож у якості можна бути впевненими.
Концентрація уваги, планування і нотатник. Мені важливо у календарі виділяти час на самоосвіту — тоді я можу присвятити свою увагу лише одному продукту навчання і взяти з нього максимум. Також (що я підгледіла в Катерини Шуневич😂) корисно письмово нотувати почуту інформацію у блокнот, який завжди буде з вами, щоб мати змогу пригадати основні моменти навчання.
координаторка програм комунікаційного відділу ЮрФем
Робота з людьми, які постраждали від будь-якого виду насильства, має свої особливості, тому важливо аби юристи ставились з розумінням та повагою до потерпілих та використовували саме ті підходи, які будуть гендерно-чутливі.
Так, я дуже хвилювалась, що мала недостатню експертизу у цій сфері і всі інші учасники все знають. Але з часом я зрозуміла, що всі тренінги спрямовані на те, щоб покращити ваші знання і не потрібно соромитись, якщо не знаєш якихось речей.
Багато тренінгів/навчальних програм спрямовані на “хардову” частину, а софт скіли часто сприймаються як те, що уже людина має від народження або набула внаслідок свого специфічного життєвого досвіду, але насправді це можливо й потрібно тренувати, адже інколи вони можуть зіграти вирішальну роль у роботі.
Це перш за все зручно та доступно, що дає змогу охопити більшу кількість людей.
Я вважаю, що ЮрФем несе в суспільство правильні меседжі, які допомагають не лише стати йому (суспільству) більш інформованим щодо теми дискримінації/захисту прав жінок, а й робить його більш здоровим, усвідомленим та безпечним для всіх.
Щира цікавість та бажання покращувати свою експертизу.
Консультантка лінії правової допомоги «Юрфем: підтримка», юристка, магістриня юридичного факультету ЛНУ імені Івана Франка. Здійснює громадську діяльність у сфері захисту прав жінок. Авторка низки публікацій, які стосуються проблематики гендерно зумовленого насильства. Випускниця Літньої школи ЮрФем. Учасниця програми стажування від ЮрФем.
На мою думку, гендерно-чутлива освіта є дуже важливою, адже завдяки їй ми можемо подолати усталені стереотипи в суспільстві. Нашим навчальним закладам варто будувати гендерно-чутливий освітній процес, щоб майбутні юристи та юристки розуміли, що дискримінація та стереотипи щодо ролі жінки та чоловіка неприпустимі у сучасному суспільстві. Лише так ми зможемо досягти гендерно-чутливої правничої спільноти.
Так, звичайно. Свій перший тренінг, який я відвідала з теми захисту прав жінок, проводила Христина Кіт. Стосувався він питань дискримінації жінок та чоловіків у трудовому законодавстві. На той час я лише почала цікавитись гендерною тематикою. Памʼятаю ту запеклу дискусію, коли Христина з таким вогнем в очах намагалась донести до студентів та студенток про стереотипи щодо ролі жінок та чоловіків, які ще досі існують. Після цього тренінгу я зрозуміла, що хочу пов’язати своє життя із захистом прав жінок.
Теоретичні знання необхідні для юристки чи юриста, але однією із запорук успішності є вміння працювати із людьми. Soft skills – це необхідна складова росту професійності та розвитку карʼєри юриста(ки). Адже, їх робота повʼязана з безпосередньою комунікацією. Щоб надати кваліфіковану допомогу, потрібно налагодити контакт з особою.
Неформальна освіта дає можливість розвиватись у різних сферах та покращувати навички. Завдяки дистанційній формі можна здобувати знання незалежно від місця, часу та інших умов. Все це зумовлює зручність та доступність для всіх охочих отримати нові знання.
«ЮрФем» будує гендерно-чутливе суспільство, об’єднує юристок всієї країни задля спільної мети. Це суперсила «ЮрФем».
Завжди прагнути до самовдосконалення – це те, що я роблю кожного дня. Тільки наполеглива праця, толерантність, чіткість та пунктуальність допоможуть самореалізуватись. Тому, закликаю усіх ставити перед собою цілі та впевнено їх досягати.
Вивчала міжнародне право у Хмельницькому університеті управління та права ім. Леоніда Юзькова (бакалаврат). Брала участь у міжнародних судових змаганнях The Central and Eastern Europe Moot Competition (2023). Експертка в Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти. Випускниця IV Літньої школи ЮрФем.
Гендерна чутливість повинна супроводжувати кожен рівень освіти. Однак, звісно, важливо не применшувати значення гендерно-чутливої освіти для правничої спільноти, адже ані дискримінаційні положення законів, ані рішення суддів всупереч інтересам потерпілої від сексуального насильства, не з’являються безпричинно.
Це був курс на Coursera, присвячений усім проявам дискримінації та насильства, з якими жінки з різних країн світу зіштовхуються протягом життя. Вбивства честі, сексуальне рабство, відсутність доступу до контрацепції, гендерний розрив в оплаті праці, насильство, зокрема, вчинене під час збройних конфліктів та ще багато інших речей, про які до опанування курсу я або зовсім не мала уявлення, або мала погане уявлення. Я вирішила зареєструватись на цей курс з цікавості, не очікуючи, що це дасть мені поштовх до подальшого вивчення теми захисту прав жінок.
Якими б довершеними не були професійні навички (hard skills), шлях до їх вдалого застосування часто залежить від навичок взаємодії з іншими людьми. Зрештою, ефективна робота в команді безпосередньо залежить від “м’яких навичок”.
Як на мене, дистанційна неформальна освіта дарує можливість, по-перше, обирати конкретно те, що хочеться вивчати, а, по-друге, навчанням можна займатись тоді, коли мені це зручно. Тобто немає обмежень в межах того, що та коли саме вивчати.
В професійності. Про яку би активність чи діяльність не йшла мова, це все обов’язково буде супроводжуватись фаховістю та якістю.
Основне – це мій інтерес до теми, а найбільше натхнення та мотивації до навчання я маю вранці, до того як почнеться щоденна рутина:)