↓
Основою цього конспекту став вебінар Центру “ЮрФем: освіта” у співпраці з TRIAL International “Репарації потерпілим від СНПК: досвід Боснії і Герцеговини”. У рамках вебінару експертки Trial International поділилися досвідом Боснії та Герцеговини в контексті репарацій постраждалим від сексуального насильства, повʼязаного з війною. Спікерки висвітлили, які міжнародні зобов’язання держав щодо постраждалих від СНПК існують, якими є міжнародні стандарти репарацій та форми, які види репарацій застосовуються в Боснії і Герцеговині, а також з якими викликами довелося зустрітися потерпілим в отриманні репарацій.
↓
Курс складається із чотирьох тематичних сесій, присвячених темі сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК). У рамках курсу міжнародні та національні експертки поділилися досвідом щодо: поняття СНПК, його ознак, ідентифікації та форм; практичних заходів, комунікації з потерпілими від СНПК; побудови справи, захисту потерпілих; врегулювання СНПК на рівні міжнародного права, притягнення до відповідальності за СНПК на міжнародному рівні; врегулювання СНПК українським законодавством; майбутнього кримінального провадження по СНПК в Україні; міжнародної практики щодо СНПК, зокрема справ Міжнародного кримінального суду.
↓
У редагуванні цього порадника та в адаптації його до української дійсності й до законодавства взяла участь “ЮрФем”.
Банально говорити, що сексизм – це прояв відносин влади в патріархальних суспільствах, заснованих на гендерній нерівності та її підтримці, а також на розвитку цієї нерівності через експлуатацію та насильство щодо жінок і дівчат. Але цю банальність необхідно озвучувати, щоб, з одного боку, не забувати про джерело насильства, а з іншого – ефективніше йому протидіяти.
↓
У фокусі цього посібника рекомендації щодо врахування гендерного компонента при наданні соціальних, адміністративних, освітніх послуг на території громад в Україні, а також послуг у сфері охорони здоров’я, сформовані на успішних кейсах окремих територіальних громад. Окремо увагу приділено ролі Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад та плану дій із впровадження положень цієї Хартії громадами для досягнення гендерно чутливого підходу при наданні послуг у громадах.
↓
Дослідження підготував Аналітичний центр ЮрФем у рамках проєкту «Жінки, яких не видно».
↓
Навчальна програма розроблена Асоціацією жінок-юристок України “ЮрФем” в рамках проєкту «Формування ґендерно-чутливого студентського юридичного середовища», що здійснюється за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми USAID «Нове правосуддя».
юристка-аналітикиня Аналітичного центру ЮрФем
Не можна говорити про права людини, уникаючи прав жінок. Так само як не можна ставити знак “=“ між жінками та чоловіками. Так ми зберігаємо шкідливі упередження, які передаються з покоління в покоління (і нарощуємо нові). Світ постійно змінюється, тому нам слід зважати на потреби і запити усіх. А щоб робити це ефективно, потрібно постійно вчитися.
Так! Це була Академія Правозахисниць, лекція про ЄСПЛ від пані Єви Сушко. Лекторка дуже чітко і доступно розповіла про те, як проходить процес проходження справи за правилами ЄСПЛ: від заповнення формуляру до винесення рішення.
Скільки годин людина не присвячувала б дослідженню і вивченню, наприклад, нормативно-правових актів, це знання не дасть успішного результату без вміння пояснити отриману інформацію простою мовою, без обізнаності в адвокації тих чи інших ідей та без людиноорієнтованого підходу у всьому. Щиро вірю, що ефективне поєднання софт і гард скілів є суперсилою:)
Це можливість вчитися будь-де: в Україні, за кордоном, в потягу і на прогулянці. А також це значно економить час, бо не потрібно скасовувати всі плани на день, щоб відвідати подію.
Експериза і доступність. ЮрФем — це спільнота ерудованих жінок-експерток, кожне слово яких підкріплюється десятком аргументів. А ще це можливість послухати із перших вуст видатних експерток із міжнародного права, фахівчинь із МКС, ООН та інших структур.
Кожен продукт ЮрФем продуманий до найменших деталей, тож у якості можна бути впевненими.
Концентрація уваги, планування і нотатник. Мені важливо у календарі виділяти час на самоосвіту — тоді я можу присвятити свою увагу лише одному продукту навчання і взяти з нього максимум. Також (що я підгледіла в Катерини Шуневич😂) корисно письмово нотувати почуту інформацію у блокнот, який завжди буде з вами, щоб мати змогу пригадати основні моменти навчання.
координаторка програм комунікаційного відділу ЮрФем
Робота з людьми, які постраждали від будь-якого виду насильства, має свої особливості, тому важливо аби юристи ставились з розумінням та повагою до потерпілих та використовували саме ті підходи, які будуть гендерно-чутливі.
Так, я дуже хвилювалась, що мала недостатню експертизу у цій сфері і всі інші учасники все знають. Але з часом я зрозуміла, що всі тренінги спрямовані на те, щоб покращити ваші знання і не потрібно соромитись, якщо не знаєш якихось речей.
Багато тренінгів/навчальних програм спрямовані на “хардову” частину, а софт скіли часто сприймаються як те, що уже людина має від народження або набула внаслідок свого специфічного життєвого досвіду, але насправді це можливо й потрібно тренувати, адже інколи вони можуть зіграти вирішальну роль у роботі.
Це перш за все зручно та доступно, що дає змогу охопити більшу кількість людей.
Я вважаю, що ЮрФем несе в суспільство правильні меседжі, які допомагають не лише стати йому (суспільству) більш інформованим щодо теми дискримінації/захисту прав жінок, а й робить його більш здоровим, усвідомленим та безпечним для всіх.
Щира цікавість та бажання покращувати свою експертизу.
Консультантка лінії правової допомоги «Юрфем: підтримка», юристка, магістриня юридичного факультету ЛНУ імені Івана Франка. Здійснює громадську діяльність у сфері захисту прав жінок. Авторка низки публікацій, які стосуються проблематики гендерно зумовленого насильства. Випускниця Літньої школи ЮрФем. Учасниця програми стажування від ЮрФем.
На мою думку, гендерно-чутлива освіта є дуже важливою, адже завдяки їй ми можемо подолати усталені стереотипи в суспільстві. Нашим навчальним закладам варто будувати гендерно-чутливий освітній процес, щоб майбутні юристи та юристки розуміли, що дискримінація та стереотипи щодо ролі жінки та чоловіка неприпустимі у сучасному суспільстві. Лише так ми зможемо досягти гендерно-чутливої правничої спільноти.
Так, звичайно. Свій перший тренінг, який я відвідала з теми захисту прав жінок, проводила Христина Кіт. Стосувався він питань дискримінації жінок та чоловіків у трудовому законодавстві. На той час я лише почала цікавитись гендерною тематикою. Памʼятаю ту запеклу дискусію, коли Христина з таким вогнем в очах намагалась донести до студентів та студенток про стереотипи щодо ролі жінок та чоловіків, які ще досі існують. Після цього тренінгу я зрозуміла, що хочу пов’язати своє життя із захистом прав жінок.
Теоретичні знання необхідні для юристки чи юриста, але однією із запорук успішності є вміння працювати із людьми. Soft skills – це необхідна складова росту професійності та розвитку карʼєри юриста(ки). Адже, їх робота повʼязана з безпосередньою комунікацією. Щоб надати кваліфіковану допомогу, потрібно налагодити контакт з особою.
Неформальна освіта дає можливість розвиватись у різних сферах та покращувати навички. Завдяки дистанційній формі можна здобувати знання незалежно від місця, часу та інших умов. Все це зумовлює зручність та доступність для всіх охочих отримати нові знання.
«ЮрФем» будує гендерно-чутливе суспільство, об’єднує юристок всієї країни задля спільної мети. Це суперсила «ЮрФем».
Завжди прагнути до самовдосконалення – це те, що я роблю кожного дня. Тільки наполеглива праця, толерантність, чіткість та пунктуальність допоможуть самореалізуватись. Тому, закликаю усіх ставити перед собою цілі та впевнено їх досягати.
Вивчала міжнародне право у Хмельницькому університеті управління та права ім. Леоніда Юзькова (бакалаврат). Брала участь у міжнародних судових змаганнях The Central and Eastern Europe Moot Competition (2023). Експертка в Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти. Випускниця IV Літньої школи ЮрФем.
Гендерна чутливість повинна супроводжувати кожен рівень освіти. Однак, звісно, важливо не применшувати значення гендерно-чутливої освіти для правничої спільноти, адже ані дискримінаційні положення законів, ані рішення суддів всупереч інтересам потерпілої від сексуального насильства, не з’являються безпричинно.
Це був курс на Coursera, присвячений усім проявам дискримінації та насильства, з якими жінки з різних країн світу зіштовхуються протягом життя. Вбивства честі, сексуальне рабство, відсутність доступу до контрацепції, гендерний розрив в оплаті праці, насильство, зокрема, вчинене під час збройних конфліктів та ще багато інших речей, про які до опанування курсу я або зовсім не мала уявлення, або мала погане уявлення. Я вирішила зареєструватись на цей курс з цікавості, не очікуючи, що це дасть мені поштовх до подальшого вивчення теми захисту прав жінок.
Якими б довершеними не були професійні навички (hard skills), шлях до їх вдалого застосування часто залежить від навичок взаємодії з іншими людьми. Зрештою, ефективна робота в команді безпосередньо залежить від “м’яких навичок”.
Як на мене, дистанційна неформальна освіта дарує можливість, по-перше, обирати конкретно те, що хочеться вивчати, а, по-друге, навчанням можна займатись тоді, коли мені це зручно. Тобто немає обмежень в межах того, що та коли саме вивчати.
В професійності. Про яку би активність чи діяльність не йшла мова, це все обов’язково буде супроводжуватись фаховістю та якістю.
Основне – це мій інтерес до теми, а найбільше натхнення та мотивації до навчання я маю вранці, до того як почнеться щоденна рутина:)
